- прочиняти
- -я́ю, -я́єш, недок., прочини́ти, -чиню́, -чи́ниш, док., перех.1) Відчиняти трохи, не зовсім.2) розм. Те саме, що розчиняти I 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прочиняти
Смотреть что такое "прочиняти" в других словарях:
прочиняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відхиляти — я/ю, я/єш і відхи/лювати, юю, юєш, недок., відхили/ти, илю/, и/лиш, док., перех. 1) Переміщати, відводити що небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням. || Відтягати назад своєю вагою. || Трохи відчиняти (двері, кватирку тощо);… … Український тлумачний словник
прочинити — див. прочиняти … Український тлумачний словник
прочинятися — я/ється, недок., прочини/тися, чи/ниться, док. 1) Відчинятися трохи, не зовсім. 2) розм. Те саме, що розчинятися I 1). 3) тільки недок. Пас. до прочиняти … Український тлумачний словник
відчиняти — відчинити (відводити вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, отвір), розчиняти, розчинити, відкривати, відкрити, розкривати, розкрити; прочиняти, прочинити (не повністю, частково); відхиляти, відхилити (тихо); розчахувати, розчахнути… … Словник синонімів української мови
